Дуб - каплиця

Легенда свідчить, що дуб був посаджений 911 року. Ця подія була пов'язана з 
заснуванням Нормандії, але сьогодні вчені вважають, що вік дуба має бути 
датований ІХ століттям. 
Згідно з легендою, майбутній англійський король Вільгельм Завойовник, герцог 
Нормандії з 1035, зупинявся біля підніжжя цього дуба.

По мірі старіння, всередині стовбура утворилася невелика за площею порожнина, 
достатня для життя в ній подвижника.

                

Дуб зумів пережити час Терору, коли революціонери хотіли спалити його через його 
популярність і пов'язані з ним легенди, що розповідали про його містичну силу.
Дуб врятував місцевий житель, шкільний вчитель Жан-Батіст Бонер. Він зняв з дуба 
стару табличку, що проклинає розум, і встановив нову з написом 
«Храм Розсудливості». Після цих неспокійних подій дубу залишалося років 50 на те,
щоб відновити свою колишню велич в очах світської влади. Саме тоді імператриця 
Євгенія, дружина Наполеона III, передала каплиці дерев'яну позолочену статую 
Діви Марії.

Сьогодні вона знаходиться у ризниці церкви Святого Квентіна в Алувілі. Каплиця, 
кімната над нею і сходи до неї ведучі з часом стали непридатними. В 1853 абат 
Шоле, використовуючи приїзд префекта Сени Приморської, попросив про те, щоб дубу 
надали статус історичного пам'ятника і відреставрували стіни каплиці. Барон 
Ле Руа передав 1200 франків на реставрацію дуба. Абат Робер, на той час директор 
семінарії в Івето, взяв на себе працю доглядати за ходом реставраційних робіт, 
якими керував скульптор Мартен із Кодбека. Роботи були успішно виконані у стилі 
XVII століття. 3 жовтня 1854 року відразу після закінчення робіт архієпископ 
Руана Бланкар де Байоль освятив новий престол і провів месу.

У XIX столітті Алувільський дуб офіційно набув статусу пам'ятки і став об'єктом 
особливого спостереження з боку городян. Вони прикрасили інтер'єр каплиці і для 
зручнішого доступу влаштували довкола стовбура дерев'яні сходи з поручнями. 
У 1912 році блискавка, що вдарила в дуб, відколола половину стовбура. З того часу 
дуб постійно перебував під наглядом, оглядався та зміцнювався. Завдяки відомому 
французькому ботаніку Анрі Гадо де Кервілю в 1932 [уточнити] дуб отримав статус 
історичного пам'ятника. У 1988 році був змонтований металевий каркас, покликаний 
підтримати дерево, що руйнується від частого відвідування туристами.

У 2007 за всіма правилами безпеки були виготовлені сходи, що ведуть до дуба. 
У 2008 році з метою покращити умови огляду дуба туристами дошки та гравійне 
підсипання навколо дерева були замінені.